ПАМ'ЯТКИ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ...

ПАМ'ЯТКА

"ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ВИНИКНЕННІ РАДІАЦІЙНОЇ/ЯДЕРНОЇ АВАРІЇ"

Радіаційна аварія - це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, при якому відбувся вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі їх безпечної експлуатації, що призводить до опромінення населення та забруднення навколишнього середовища.

Основними вражаючими факторами таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення.

Аварії можуть супроводжуватися вибухами та пожежами.

Радіаційний вплив на людину полягає у порушенні життєвих функцій різних органів (головним чином органів кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту) та розвитку променевої хвороби під впливом іонізуючих випромінювань).

Радіоактивне забруднення викликається впливом альфа-, бета- та гамма-іонізуючих випромінювань і обумовлюється виділенням при аварії непрореагованих елементів та продуктів поділу ядерної реакції (радіоактивний шлак, пил, уламки ядерного продукту), а також утворенням різних радіоактивних матеріалів та предметів (наприклад, ґрунту) внаслідок їхнього опромінення.

ЯК ДІЯТИ ПРИ ОПОВІЩЕННІ ПРО РАДІАЦІЙНУ АВАРІЮ

Перебуваючи на вулиці, негайно захистіть органи дихання хусткою (шарфом). Прийшовши додому, помістіть верхній одяг та взуття у пластиковий пакет, прийміть душ. Закрийте вікна та двері. Увімкніть телевізор та радіоприймач для отримання додаткової інформації про аварію.

Загерметизуйте вентиляційні отвори, щілини на вікнах (дверях) і не підходьте до них без потреби. Зробіть запас води у герметичних ємностях. Відкриті продукти загорніть у поліетиленову плівку та помістіть у холодильник (шафу). Для захисту органів дихання використовуйте респіратор, ватно-марлеву пов'язку або підручні вироби з тканини, змочені водою для підвищення їх властивостей, що фільтрують.

При отриманні вказівок через ЗМІ проведіть йодну профілактику, приймаючи протягом 7 днів по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей віком до 2-х років – частина таблетки (0,04 г). За відсутності йодистого калію використовуйте йодистий розчин: три-п'ять крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років – одну – дві краплі.

ЯК ДІЯТИ НА РАДІОАКТИВНІЙ МІСЦЕВОСТІ

Для попередження або ослаблення впливу на організм радіоактивних речовин дійте так:

· виходьте з приміщення лише у разі потреби, використовуючи при цьому респіратор, плащ, гумові чоботи та рукавички;

· на відкритій місцевості не роздягайтеся, не сідайте на землю і не куріть, виключіть купання у відкритих водоймах та збирання лісових ягід, грибів;

· територію біля будинку періодично зволожуйте, а в приміщенні щодня проводите ретельне вологе прибирання із застосуванням миючих засобів;

· перед входом до приміщення вимийте взуття, витрушіть та почистіть вологою щіткою верхній одяг;

· воду вживайте лише з перевірених джерел;

· ретельно мийте перед їжею руки і полощіть рот 0,5% розчином питної соди.

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути променевої хвороби і негативного впливу на організм внаслідок впливу іонізуючого випромінення.

ПАМ'ЯТКА

"Про правила поводження при артилерійському обстрілі"

1. Основні правила

У випадку збройної агресії проти України та проведення бойових дій інформація про правила поведінки під час обстрілу стає актуальною. Що потрібно знати про обстріл та дії громадян у різних ситуаціях?

Артилерійський обстріл – один із найбільш небезпечних видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, в результаті якого можлива велика кількість випадкових жертв серед населення.

Про початок обстрілу ви можете дізнатися почувши віддалені звуки пострілів, гуркіт та спалахи від пуску ракет.

2. На вулиці

Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шерех), а через 2–3 секунди – вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів досить далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак завжди є ймовірність, що наступний снаряд полетить ближче до вас, тому швидко й уважно озирніться навколо: де можна сховатися надійніше.

Якщо є якийсь виступ, канава, будь-який виступ або поглиблення в землі – скористайтеся цим природним захистом. Якщо поруч є якась бетонна конструкція – потрібно лягти поруч із нею.

Приймати лежачу позицію необхідно для того, щоб знизити шанс влучення осколків. Осколки летять вгору й по дотичній. Якщо людина стоїть – більше ймовірності опинитися в них на шляху, ніж у положенні лежачи.

3. У транспорті

Якщо перші вибухи застали вас у дорозі в автомобілі: негайно зупиняйте машину і швидко шукайте укриття. Не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не знаєте, у який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Крім того, бензобак вашого авто додає ризику.

У разі, якщо обстріл застав вас у маршрутному таксі, тролейбусі або трамваї – слід вимагати негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в протилежний від обстрілу бік у напрямку «від будівель і споруд» і залягти на землю. Озирніться й очима пошукайте більш надійне укриття неподалік. Перебігати або відповзати слід короткими швидкими кидками відразу після наступного вибуху.

4. Не підходять для укриття:

  • Під’їзди будь-яких будівель, навіть невеликі прибудовані споруди. Від багатоповерхових(багатоквартирних) будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30–50, бо є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення підвалів таких будівель тягне ризик моментального пожежі або задимленості.
  • Різна техніка (не можна ховатися, скажімо, під вантажівкою або під автобусом).
  • Зовні під стінами сучасних будівель. Нинішні бетонні «коробки» не мають ні найменшого запасу міцності й легко розсипаються (або «складаються») не тільки від прямого влучення, але навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів.
  • Не можна ховатися під стінами офісів і магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві осколки снарядів.
  • Іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами тощо (діє підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.
  • Часом люди зі страху стрибають у річку, у ставок, фонтан і т. д. Вибух бомби або снаряда у воді навіть на значній відстані дуже небезпечні через сильний гідроудар, що може призвести до важкої контузії.

5. Підходять для укриття:

  • Спеціально обладнані бомбосховища. Від звичайного підвалу це бомбосховище відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції й наявністю двох (і більше) виходів на поверхню.
  • Підземні переходи.
  • Метро (ідеально підходить).
  • Канава, траншея або яма.
  • Широкі труби водостоку під дорогою (не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3–4 метри).
  • Вздовж високого бордюру або фундаменту паркана.
  • Дуже глибокі підвали під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи).
  • Підземне овочесховище.
  • Оглядова яма відкритого (на повітрі) гаража або СТО.
  • Каналізаційні труби поруч із вашим будинком, це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важкий люк? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання – у жодному разі не газова магістраль!)
  • Ями (воронки), що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.

У гіршому разі – коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю й лежіть, закривши голову руками. Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше ніж 30–50 см над поверхнею.

Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально поглибленим і, разом із тим, має перебувати подалі від споруд, які можуть обрушитися зверху у разі прямого влучення або спалаху. Ідеальний захист дає траншея або канава (подібна окопу) завглибшки 1–2 метри, на відкритому місці.

Сховавшись в укриття, лягайте й обхопіть голову руками. Відкрийте рот – це вбереже від контузії у разі близького розриву снаряда або бомби.

Не панікуйте! Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна подумки рахувати хвилини. По-перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, максимум двадцять хвилин; авіаналіт – значно менше. У наш час не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.

6. На робочому місці

У випадку, коли авіаційний удар або артилерійський обстріл застав Вас на робочому місці, слід діяти за вказівками керівників підприємства, установи, організації, закладу та їх підрозділів, посадових осіб з питань цивільного захисту.

7. У будинку

Якщо в будинку є підвал – спустіться у підвал.

Якщо підвалу немає – зійдіть на нижні поверхи. Чим нижче, тим краще.

Заздалегідь знайдіть максимально внутрішню кімнату, чим більше бетону навколо, тим краще (знайдіть носійні (основні) стіни, наприклад, туалет, ванна кімната, комора), якщо всі кімнати зовнішні – виходьте на сходовий майданчик.

У жодному разі не навпроти вікон!

Якщо відомо, з якого боку ведеться обстріл, то вибирайте найвіддаленішу кімнату з протилежного боку.

В обраному місці, сядьте на підлогу біля стіни – чим нижче людина перебуває під час влучення снаряда, тим більше шансів, що її не зачепить осколком. Знову-таки, не навпроти вікон. Вікна можна замостити диванними подушками (великими, щільними, але краще мішками з піском), закрити масивними меблями, але не порожніми (набити щільно мішками з піском або речами).

8. У погребі

Для укриття можна використовувати погріб (льох) у приватних будинках, але візьміть до уваги, що його може завалити! Тому залиште в будинку на видному місці великий помітний плакат «під час бомбардувань ми в погребі» і вкажіть, де він розташований. Попередньо подбайте про обладнання погребу необхідними для вас речами: стільці, інструмент, засоби освітлення, теплі речі та інше.

Візьміть із собою телефони, радіо на батарейках, воду, необхідні ліки. Невідомо, скільки часу доведеться чекати.

Не впадайте в паніку!

9. Після закінчення обстрілу

Залишаючи місце притулку, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрована собі під ноги! Не піднімайте (!) з землі жодних незнайомих вам предметів: авіабомба, ракета або снаряд можуть бути касетними!

Бойові елементи зазвичай розриваються під час падіння, але можуть вибухнути й пізніше, у руках – від найменшого руху або дотику.

Вся увага – дітям і підліткам: не дайте їм підняти що-небудь з-під ніг!

Бережіть себе і будьте пильні!

10. Телефони виклику рятувальних служб:

101 - пожежно-рятувальна служба

102 - поліція

103 - швидка медична допомога

104 - газова служба

ПАМ'ЯТКА

"ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ВИНИКНЕННІ ХІМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ"

Під хімічною аварією розуміється порушення технологічних процесів на виробництві, пошкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів при здійсненні перевезень і т.п., що призводять до викиду або протоки аварійно-хімічно небезпечних речовин (АХОВ) в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку масового ураження людей та тварин.

ЦЕ ПОТРІБНО ЗНАТИ

· який хімічно небезпечний об'єкт розташований у районі Вашого перебування

· які небезпечні хімічні речовини він використовує

· які засоби захисту найефективніші

· який вид хімічної зброї був застосований (при можливості)

При викинені надзвичайної ситуації хімічного характеру можуть діяти кілька факторів, що вражають (пожежі, вибухи, хімічне зараження місцевості та повітря та ін.). Найбільш ймовірні отруєння хлором, аміаком та виробничими сполуками.

Ознаки отруєння хлором

Спостерігається різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі.

Ознаки отруєння аміаком

Почастішання серцебиття і пульсу, збудження, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри. У певних умовах за отруєння можливий смертельний результат.

ЦЕ ПОТРІБНО ПАМ'ЯТАТИ

При небезпеці отруєння АОХВ необхідно:

• швидко вийти з району зараження поперек повітряного потоку (вітру) отруєння;

• у разі ураження аміаком сховатися на нижніх поверхах захищеної споруди;

• у разі ураження хлором піднятися на верхні поверхи будівель;

• вийшовши із зони ураження в чисте приміщення герметизуйте його;

• використовуйте протигази всіх типів, за їх відсутності - ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або краще 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).

За небезпеки отруєння на вулиці необхідно швидко вийти з району зараження, використовувати змочені водою матеріали, а при можливості - сховатися в захисних спорудах.

Якщо Ви знаходитесь вдома, потрібно щільно закрити вікна і двері, вимкнути нагрівальні прилади, газ. Шматками матерії, змоченим содовим розчином, провести герметизацію вікон та дверей, відійти та чекати повідомлень про подальші дії.

ЦЕ ПОТРІБНО ВМІТИ

Надання першої медичної допомоги при отруєнні хлором

Постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря, щільніше вкрити і дати подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно.

Транспортувати постраждалого можна лише у лежачому положенні. У разі необхідності - зробити штучне дихання способом «рот в рот».

Основним засобом боротьби з хлором є вода.

Надання першої медичної допомоги при отруєнні аміаком

Постраждалого слід негайно винести на свіже повітря.

Транспортувати потерпілого необхідно у лежачому положенні. Забезпечити тепло та спокій, дати зволожений кисень.

Кiлькiсть переглядiв: 251

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.